Юридична сотня: включення ветеранок до Стратегії ветеранської політики
Поєднання аналітичних інструментів та практичного досвіду допомоги ветеранкам, ветеранам і їх родинам допомагає «Юридичній сотні» впливати на оновлення ветеранської політики з урахуванням реальних потреб різних груп. За підтримки УЖФ аналітичний центр підготував низку матеріалів, що формують нове бачення такої політики — із застосуванням гендерного підходу.
Упродовж січня–березня 2024 року громадська організація «Юридична сотня» за підтримки Українського Жіночого Фонду провела аналітичне дослідження «Соціальний захист ветеранок і ветеранів, аналіз наявних стандартів, огляд європейських практик і напрацювання рекомендацій».
Це дослідження стосувалось чинного законодавства та підзаконних нормативно-правових актів щодо прав і гарантій для ветеранів і ветеранок — з урахуванням гендерно чутливого підходу.
У профільному національному законодавстві гендерно чутливих компонентів небагато, але вони є, і їх потрібно враховувати. Мова про те, що всі медичні, психологічні гарантії, речове забезпечення має здійснюватися з урахуванням гендерних особливостей жінок і чоловіків. У дослідженні йшлося про потребу впровадження єдиної комплексної політики для ветеранів і ветеранок у питаннях, в тому числі соціального захисту — виплати, освітні пільги тощо. Оскільки це завжди має велику цінність для повернення до мирного життя. Також певні рекомендації стосувалися житлових питань, трудових і медичних гарантій, — розповідає Марія Звягінцева, юристка ГО «Юридична сотня».
Дослідження як результат аналітичної та адвокаційної роботи
За словами юристки, житлові питання — серед тих, що найбільше потребують оновлення. Причина — застарілий Житловий кодекс України, тож потрібна актуалізація політики в цій сфері.
Це дослідження з’явилося як результат аналітичної та адвокаційної роботи ГО «Юридичної сотні». Воно стало одним із джерел для розробки єдиних стандартів ветеранської політики у межах Концепції підтримки ветеранів та їхніх родин. Згодом частина цих матеріалів щодо гарантій для ветеранок і ветеранів увійшла до Стратегії ветеранської політики на період до 2030 року, схваленої Кабінетом міністрів.
У Стратегії йдеться про доступність медичних програм, заходи з меморіалізації, механізми соціальної підтримки, які мають враховувати індивідуальні потреби. Але документ — базовий, візійний. Для реалізації необхідно деталізувати положення у законах та підзаконних актах. Ідеться про створення зручних механізмів доступу до гарантій відповідно до індивідуальної потреби ветеранки чи ветерана — наприклад, через цифрові сервіси, без зайвої бюрократії. Поки що таких рішень небагато, частина ще в розробці, — пояснює Звягінцева.
Зі свого боку ГО «Юридична сотня» бере участь у розробці нормативних змін — як на запит, так і з власної ініціативи.
Наразі у першу чергу доводиться говорити про декларативність профільного закону і неспівпадіння із частиною візійних цілей, які вже передбачені в Стратегії. Адже Закон про статус ветеранів був ухвалений ще 1993 року й об’єктивно не враховує сучасні виклики, у відповідь на які і розроблялася Стратегія, яка розрахована до 2030-го, — каже юристка.
ГО «Юридична сотня» активно захищає права військових і ветеранів та проводить якісну аналітичну роботу. Це відзначили й державні органи — не лише запрошенням експертів організації до профільних робочих груп і підкомітетів Верховної Ради, а й офіційними подяками.
Захист прав сімей полонених та зниклих безвісти
Ще один аналітичний звіт, розроблений за підтримки Українського Жіночого Фонду, стосувався реалізації прав людини, яка проживала у фактичному шлюбі із безвісти зниклим чи полоненим військовослужбовцем. Він базувався на зверненнях до гарячої лінії.
Серед найпоширеніших проблем — відсутність виплат, складнощі з визнанням факту проживання, обмежений доступ до інформації. Частина з цих проблем насправді нормативно вирішена. Наприклад, як і кому надається інформація про зниклу безвісти особу чи полоненого, чи полонену. Але часто люди цього не знають саме через брак комунікації з уповноваженим органом на місцях. Цей первинний етап дуже важливий. Тому там, де були якісь нормативні прогалини у механізмі дії, ми в першу чергу акцентували на дії цього механізму для людей, на тому, що потрібно зробити, куди звернутися для того, щоб домогтися якогось результату. А якщо бачили, що виникає певна нормативна проблема, то пропонували свій погляд на те, як її вирішити. Цей звіт — це поєднання аналітики з практикою, бо ґрунтувався він на тих проблемах, які найчастіше нам озвучували саме люди, які перебували у фактичних шлюбних відносинах або члени сімей, на якомусь певному етапі, — розповідає Марія Звягінцева.
Захист прав сімей полонених та зниклих безвісти — нині один із пріоритетів діяльності організації.
Ці питання — у фокусі нашої аналітики, адвокації й правової допомоги. Ми надаємо як первинну, так і вторинну правову підтримку. Наприклад, чимало звернень стосуються визнання фактичного шлюбу або отримання одноразової грошової допомоги, — додає юристка Марія Звягінцева.
Досвід «Юридичної сотні» показує, як глибока аналітика і фокус на людях здатні змінювати підходи держави. Організація не лише напрацьовує рішення, а й допомагає людям отримати захист уже зараз.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що виконується Українським Жіночим Фондом за підтримки Європейського Союзу. Відповідальність за зміст матеріалу несе УЖФ.
